23 листопада 2010 року у книгарні "Є", що в Харкові на вул. Сумській, 3 відбувся тематичний вечір "Репресована мова", організований українським мовно-культурним клубом "Апостроф". У ході презентації заступник голови обласного осередку ВО "Свобода", Заслужений працівник освіти України Микола Зубков навів аналіз сучасного стану української мови та писемності на Сході держави та озвучив першочергові кроки "Свободи" у мовній політиці на рівні Харкова та області.

Вечір розпочався із перегляду програми "Особливий погляд" 5 каналу, присвяченого мовній проблемі в Україні. Серед іншого, глядачі мали змогу почути коментарі Олега Тягнибока, Ірини Фаріон та Андрія Мохника щодо політики центральної влади зі свідомого перенесення всього українського на марґінес.

У своїй презентації свободівець Микола Зубков представив матеріяли наукових праць С. Караванського, Л. Масенко й І. Фаріон з мовної проблематики. За його словами, лише націоналісти послідовно й несхитно обстоюють один із визначальних складників нації – мову: "Я достойменно не знаю, чи марить біло-синій антиукраїнський клан про тотальне знищення української мови як носія національного духу українців. У принципі, це неможливо, адже допоки на Землі є хоч один чоловік чи жінка з українськими ґенами, наша словесність житиме. Проте найкращий подарунок для реґіоналів, який ми можемо зробити, – це відмовитися від широкої пропаґанди ідеї єдності титульної нації та її мови. Мовляв, маємо на Харківщині несприятливу кон‘юнктуру. Це є відверта брехня, яку поширюють ліберал-демократи, аби виправдати свою бездіяльність.

Більше половини слобожан вважають українською рідною – такі дані перепису. Погоджуся, що Харків перетворено на центр зросійщення, проте замислимося, за рахунок чого діє ця ганебна політика духової денаціоналізації? Виключно за рахунок нашої бездії! Адже ми можемо збиратися в закритих клубах, хвалитися один поперед одного своїм патріотизмом. А пересічний харківець і надалі боятиметься звернутися українською до свого друга, сусіда, колеги, хоча для того українська так само рідна. Для того, щоб змінити цю ситуацію, досить першим подати приклад.

Тому ми, націоналісти, кажемо, що підіймати статус українською мови треба як на особистому рівні, так і на рівні місцевої чи державної політики".

По завершенні промов присутні охоче пристали на дискусію, ділячися враженнями про рівень освіти й культури Харкова, а також про реальні шляхи повернення місту статусу інтелектуальної столиці України. Учасники вечору одноголосно погодилися, що трьох годин на зустріч було замало, і тому вирішили подібні заходи проводити регулярно.