| ukrmova | Дата: Понеділок, 13.07.2009, 19:43 | Сообщение # 1 |
|
Admin
Группа: Администраторы
Сообщений: 6
Репутация: 1
Статус: Поза мережею
| Кожному явищу (поняттю) відповідає певна група (гніздо) слівтермінів, які відображають різні його аспекти. На чолі такого гнізда стоїть головне (ключове) слово. Воно визначає суть явища і водночас характеризує ціле гніздо загалом, не розрізняючи окремі нюанси поняття. Головний термін надає назву відповідній галузі науки та навчальному предметові, гаслові в енциклопедії й у всякій довідковій літературі та словниках, побудованих за абетково-гніздовим принципом, а спеціалізовані допоміжні терміни гнізда зазвичай утворюються як похідні від нього.
Державний стандарт України 3966-2000 узаконює таку схему утворювання гнізда термінів, пов'язаних із процесовими поняттями. Головний термін, що визначає назву процесу (а та¬кож явища, стану, наслідку дії) - це мало б бути дієслово. Щодо похідних від головного слова гнізда в стандарті читаємо таке: пов'язану з головним терміном «дію позначають, як правило, віддієслівними іменниками з суфіксом -ння, утвореними від дієслів недоконаного виду (ізолювання, повертання, устатковування), а подію - віддієслівними іменниками з суфіксом -ння, утвореними від дієслів доконаного виду (заізолювання, повернення, устаткування)». Така диференціація термінів безсумнівно наводить лад у цій недоопрацьованій царині, де кожний уважає себе знавцем української мови, проте має й недоліки. Не всі вміють утворити чи знайти у словнику іменники за цими правилами і заповнити всі комірки цієї схеми, не раз трапляємо, що за звичним російським зразком об'єкт, дію чи подію позначають однаково, бо новотвори чи витіснені з ужитку питомо українські слова не для всіх прийнятні. На щастя, іменники, що позначають дію, здебільш виступають у тексті і їх заміняють відповідними формами дієслова. Винятки становлять випадки, коли відповідного дієслова нема (наприклад від слова інфля¬ція) або коли необхідно ввести термін у текст, і ми змушені використовувати аналітичні (описові) способи вислову. Буває, що вже з контексту зрозуміло про що мовиться - дію, подію чи наслідок. Однак, це не означає, що їх можна називати абияк.
|
| |
| |
ukrmova 
